Орфографічний словник української мови. 2005.
вразити — I див. вражати I. II див. уразити I … Український тлумачний словник
вразити — див. уражати … Словник синонімів української мови
вразити ся — вразив ся, Вр. Зробити собі боляче. Вояк вразив ся в рану, лем зубы затиснув з болю … Словник лемківскої говірки
вражений — I (ура/жений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вразити I. II див. уражений I … Український тлумачний словник
заболіти — ли/ть, док. 1) у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З явитися, відчутися (про біль). 2) кого, розм. Те саме, що вразити I 2) … Український тлумачний словник
здивувати — у/ю, у/єш, док. 1) перех. Викликати здивування, вразити. || безос. 2) неперех., розм. Те саме, що здивуватися … Український тлумачний словник
подразнювати — юю, юєш, недок., подразни/ти, дразню/, дра/зниш, док., перех. 1) Впливати яким небудь подразником на організм або окремий орган. || Викликати біль, свербіж і т. ін. в чому небудь, запалення чогось. 2) Збуджувати інтерес, цікавість. 3) тільки док … Український тлумачний словник
покоробити — ить; мн. покоро/блять; док., перех., перев. безос. 1) Викривити, погнути (звичайно про дію тепла, сухості або вогкості); пожолобити. 2) перен., розм. Дуже неприємно вразити, викликати неприємне почуття … Український тлумачний словник
полоснути — ну/, не/ш, док., розм. 1) перех. Сильно вдарити чим небудь гострим, залишаючи довгу рану або розрізаючи на дві частини; різонути. 2) перех. Сильно вдарити чим небудь тонким, дошкульним, залишаючи довгий слід. || перен. Сильно вразити кого небудь… … Український тлумачний словник
скоцюрбити — блю, биш; мн. скоцю/рблять; док., перех. 1) Зробити зігнутим, покривленим. || Зробити нерівним, зморщеним. 2) перен. Справити неприємне враження, неприємно вразити … Український тлумачний словник
